Сьогодні пропонуємо вашій увазі спільний виступ уже відомої вам поетеси й радіоведучої Любові Якимчук з львівським джазменом, контрабасистом Марком Токарем у спільному проекті, що отримав назву “Жінка, дим і небезпечні предмети”. Тандем Токаря–Якимчук дебютував у вересні під час Форуму видавців у Львові, а цей запис зроблено на його другій презентації в кав’ярні “Квартира 35? 3 жовтня.
Цей проект відсилає нас передовсім до традиції модерністської феміністичної літератури Заходу, зокрема таких її представниць, як Сільвія Платт, Сімона де Бовуар та Вірджинія Вулф. “Жінка, дим і небезпечні предмети” – яскрава неоавангардистська спроба мистецького осмислення жіночої ролі в літературі та взаємодію жіночого начала з чоловічим (представленим на концерті контрабасом Токаря).
Більшість представлений віршів – з дебютної збірки Любові Якимчук “, як МОДА“, однак деякі були написані в процесі підготовки самого проекту й одразу до нього включені. Вірші, отже, такі:

“час міряю сірниками…”
“як починається війна…”
“ідеш – і відстань міряєш сигаретами…”
“Вірш на честь начальника пожежної охорони”
“це місто з нецілованим асфальтом…”
“чайна церемонія – в одному пакетику…”
“музика сірого кольору…”
“Речі”
“Сьогодні уповні місяць…” (”Вулиця Радянська”, несподівана редакція)
“ти йшов у зеленому…”
“Маніяк”
“Зуб мудрості”
“я не писатиму тобі листів…”
“бруківка давнього міста…”
“ніжністю точиться…”
“Революція”
“Мама”
“Щастить котам…”
Фрагмент з поеми “Товариш Дим”
“Кучеряве волосся”
“Полтва”
“Бібліотека”
“тримаю її на відстані…”
“мій Мао Цзе Дун…”
“Ампули буруль”
“Метро”
“Полтва” (на біс)