Сергій Жадан — найвпливовіший серед молодшої генерації український поет, (про нього прийнято говорити, як про поета, забуваючи при цьому про те, що його прозові твори мають значно більший розголос і вплив, але в «Кабінеті» він виступав саме в поетичному амплуа). Він був не дуже охочих до розмови, компенсуючи це тривалим рецитуванням власних віршів та обіцянками потішити Львів своєю присутністю у вересні. Незважаючи на "некабінетівський" день (неділя замість середи), публіка переповнила невеличкий зал кав’ярні і поводила себе доволі гречно. Автограф-сесія опісля тривала понад півгодини. Переважно мова йде про останню збірку Жадана "Ефіопія", з неї ж і читаються всі вірші.;
— "Час працює на мене...";
— "Третій день крізь сутінь масну...";
— "Смерть моряка річкового флоту...";
— "Я завжди з повагою ставився до олімпійського руху та професійного спорту...";
— "В серпні тепло витікає з кварталів...";
— "Радість — це те, що дається з боєм...";
— "Море дихає чорним теплом...";
— "Ти довго тримався за наші місця...";
— "Чорна зоря арештантів...";
— "Той, хто говорить про смерть і час...";
— нові вірші, що не увійшли до "Ефіопії":;
— "Що вона потім робила, куди пішла...";
— "Коли потяг нарешті в'їхав у гори...";
— "Перечекавши останні сніги...";
— "Коли вона повернулась, ближче вже до зими...";
— "Він був листоношею в Амстердамі...";
— з альбому "Спортивний клуб армії";
— "Мама каже: малий, сходи в воєнкомат...";
Вслід за цим звучить асорті віршів з різних збірок
— "Це історія, що трапилася якось із китайцями...";
— про цикл "Поети";
— діалог з Романом Кісем про техніку зображення життя у своїй поезії;
— про вплив своїх подорожей на творчість;
— про музику на свої тексти від груп "Вертеп", "Собаки в космосі" і "ShockolaD";
— про вірш "Натаха", українських проституток і графік майбутніх гастролей ;
— про альбом "Віршоспіви" гурту "Вертеп";
— про легалайз та порнографію;
— про аудіокнигу "Депеш Мод";
— "Хороші молоді поети";
— "Євтушенко";
— "Свято, яке завжди з тобою";
— "Прощання слов'янки";
— "Мерседес-бенц";
— "Госпелс і спірічуелс";
—заключний коментар Романа Кіся.